Такий відступ не означає скасування прав людини. Йдеться лише про тимчасове, пропорційне та законне обмеження окремих прав задля збереження державності й життя громадян та виключно у межах, необхідних для подолання критичної ситуації. 

З моменту повномасштабного вторгнення росії та введення воєнного стану Україна поінформувала Раду Європи про відступ від окремих положень Конвенції. Це передбачена міжнародним правом процедура, якою користуються держави під час воєнного стану, війни чи інших загроз.

ЯКІ ПРАВА ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕДОТОРКАНИМИ 

Конституція України та ЄКПЛ не дозволяють обмежувати низку базових прав навіть в умовах воєнного стану та у воєнний час. Це так звані абсолютні права, визначені статтею 64 Конституції України та міжнародними договорами. 

До них належать зокрема: 

- право на життя, гідність та повагу; 

- презумпція невинуватості (ніхто не може бути покараний без суду); 

- право на справедливий суд; 

- заборона рабства і примусової праці (крім визначених законом повинностей); 

- право на звернення до органів влади; 

- право на професійну правничу допомогу; 

- право на освіту. 

ПРАВА, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ТИМЧАСОВО ОБМЕЖЕНІ 

Воєнний̆ стан - це особливий̆ правовий режим, передбачений міжнародним правом та Конституцією України, під час якого діє низка обмежень та заборон. Серед прав, що можуть бути обмежені в умовах воєнного стану: 

– право на вільне пересування (закриті кордони, комендантська година тощо); 

– право на вільний вибір праці (залучення до суспільно-корисних робіт, впровадження трудової повинності тощо); 

– право на участь в управлінні державними справами (під забороною вибори, референдуми тощо). 

Крім цього, законодавством передбачено, що під час дії воєнного стану можливе втручання в особисте життя: контроль засобів зв’язку, перевірка речей, документів, житла тощо. 

СВОБОДА СЛОВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ 

Свобода слова діє, але може бути частково обмежена. Зокрема заборонено, якщо йдеться про: 

- заклики до повалення державної влади (ст. 109 ККУ); 

- поширення фейків та дискредитація ЗСУ (ст. 114-2 ККУ); 

- образи чи погрози військовим і службовцям (ст. 295 ККУ); 

- поширення інформації, що може зашкодити обороні (ст. 114-2 ККУ). 

Водночас право критикувати владу у медіа та соціальних мережах, подавати петиції, скарги чи запити до органів державної влади залишається. 

ЯК ДЕРЖАВА ЗАБЕЗПЕЧУЄ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ 

При обмеженні прав людини в умовах воєнного стану має бути дотриманий баланс публічного державного інтересу та поваги до індивідуальних прав людини і громадянина. Обмеження, що запроваджуються, мають бути законними і доцільними у конкретний період та в певній ситуації. Якщо ви маєте сумніви, чи законно застосовані до вас обмеження, або потребуєте захисту прав, можете звернутися до: 

- системи надання безоплатної правничої допомоги (єдиний контактний номер - 0 800 213 103, https://legalaid.gov.ua); 

- Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (номер телефону гарячої лінії - 0800-50-17-20; 

- суду. 

ПОРАДИ: 

- фіксуйте порушення (фото, відео, свідки); 

- вимагайте копії всіх документів у разі перевірок чи вилучень; 

- запитуйте правову підставу дій посадових осіб; 

- зберігайте контакти адвоката та системи надання БПД. 

Навіть у період важких випробувань Україна зберігає курс на верховенство права, людську гідність та справедливість. Захист прав людини - основа нашої державності та головний орієнтир на шляху до перемоги.

Українські захисники та захисниці мають усі права і свободи громадян України - ніхто не може їх обмежувати. Це гарантують Конституція та Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Мін’юст забезпечує правничу підтримку нашим воїнам: юристи системи безоплатної правничої допомоги (БПД) консультують їх як під час служби, так і після звільнення. 

Юристи системи БПД: 

- розкажуть про права захисників та захисниць, нададуть роз’яснення, як ними скористатися та відстояти у разі порушень; 

- допоможуть скласти заяви, скарги, інші документи правового характеру; 

- нададуть допомогу (для визначених законом категорій, зокрема для осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів сімей загиблих) зі зверненням до суду: підготовку процесуальних документів, представництво інтересів у суді. 

Звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги можна: 

Дистанційно: 

0 800 213 103 - безкоштовно з України 

+38 044 363 10 41 - для дзвінків з-за кордону 

Очно: 

Зверніться до найближчого бюро правничої допомоги - незалежно від місця реєстрації: is.gd/AtIrhR 

Куди ще можна звернутися в разі порушення прав військовослужбовців 

Питання, пов’язані із проходженням служби, забезпеченням, дисципліною та внутрішніми процедурами, вирішуються через командування або юридичні підрозділи військових частин. 

У разі порушення прав командирами військовослужбовці можуть звернутися до Головного управління захисту прав військовослужбовців Міністерства оборони України. Актуальна адреса для звернень для захисту прав військовослужбовців - mpd@mod.gov.ua. У зверненні має бути зазначено: 

- ПІБ заявника (або назву установи, що подає звернення в інтересах військовослужбовця чи членів його сім’ї); 

- контактні дані для зворотного зв’язку; 

- суть питання; 

- конкретна вимога; 

- документи, які підтверджують повноваження заявника, якщо звернення подає в інтересах військовослужбовця інша особа; 

- докази порушення (за наявності). 

Міністерство оборони попереджає: анонімні звернення не розглядаються. 

Міністерство юстиції України й надалі посилюватиме правові механізми захисту військовослужбовців та їхніх родин і забезпечуватиме їм необхідну підтримку під час служби та після повернення до цивільного життя. 

На час дії воєнного стану чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані: 

• перебувати на військовому обліку в районному ТЦК та СП за місцем перебування чи проживання; 

• уточнити особисто в ТЦК та СП свої військово-облікові дані, які буде внесено до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних та призовників; 

• постійно мати з собою документи, що посвідчують особу, а також військовооблікові документи; • надавати ці документи для перевірки уповноваженим особам, зокрема військовослужбовцям ТЦК та СП; 

• з'являтися до ТЦК та СП за викликом. 

Поважними причинами неприбуття за повісткою визнаються: 

• перешкода стихійного характеру; 

• хвороба; 

• воєнні дії та їхні наслідки; 

• інші обставини, які позбавили можливості прибути у визначені пункт і строк; 

• смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка). 

За ігнорування передбачена адміністративна відповідальність. Дані про таких громадян передаються в поліцію, яка може здійснювати певні пошукові заходи. 

Національній поліції України надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобовʼязаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до ТЦК та СП (статті 259 та 262 КУпАП, частина третя статті 38 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу"). 

Порушення правил військового обліку може тягнути за собою штраф за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). 

У випадках порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію на порушників чекає постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу від 17 до 25,5 тисяч гривень. 

Гаряча лінія Українського ветеранського фонду Мінветеранів працює для тих, хто потребує фахової допомоги в кризових ситуаціях, - швидко, конфіденційно та безкоштовно. 

Хто може звернутися? 

Гаряча лінія працює для:  

✓ ветеранів і ветеранок та їхніх близьких;  

✓ осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх родин;  

✓ тих, хто повернувся з полону, та родин полонених;  

✓ родин зниклих безвісти;  родин загиблих Захисників і Захисниць;  

✓ військовослужбовців та їхніх близьких;  

✓ людей, які пережили окупацію, втратили дім або були вимушені переїхати;  

✓ усіх українців, які потребують психологічної підтримки. 

Психологічна допомога - цілодобово і безкоштовно 0 800 33 20 29 

Доступні групи підтримки:  

✓ для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин;  

✓ група підтримки після втрати «Лагідна»;  

✓ терапевтична група «Вісім кроків»;  

✓ ресурсна група для всіх, хто постраждав унаслідок війни. 

Участь безкоштовна 

Юридичні консультації 

Телефонні консультації: будні, 09:00–18:00 - за номером 0 800 33 20 29. 

Онлайн-консультації: через форму на сайті Українського ветеранського фонду. 

У команді працюють чотири юристи, які спеціалізуються на військовому праві та питаннях соціальних гарантій для ветеранів і їхніх родин. 

На YouTube-каналі Українського ветеранського фонду доступні вебінари на різні корисні теми для ветеранів і ветеранок:  статуси ветеранів та порядок їх отримання;  

✓ пільги для родин загиблих;  

✓ компенсації за пошкоджене/знищене житло;  

✓ виплати родинам загиблих;  

✓ гарантії родинам безвісти зниклих та полонених;  

✓ пенсійне забезпечення ветеранів;  

✓ правовий статус зниклих безвісти;  

✓ відкриття власної справи ветеранами;  

✓ пільги ветеранів;  

✓ порядок отримання житла. 

Не залишайтеся наодинці з труднощами. Якщо вам або вашим близьким потрібна фахова порада, розмова чи юридичне роз’яснення - звертайтесь на гарячу лінію Українського ветеранського фонду.